тріскачка

ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Багмут); Гирич запропонував, за його власним винаходом, імітувати торохкалом у порожній бочці кулемет (П. Панч); Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення горобців із пшениці, проса та конопель (І. Франко); Василько.. випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тріскачка — трі́скачка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
тріскачка — Деренчало, торохкало, див. стукалка, (людина) див. говорун Словник чужослів Павло Штепа
тріскачка — (англ. ratchet, rattle) — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуків з родини ідіофонів, дерев’яне коліщатко іззубцями на металевому стержні з ручкою, яке розміщене у дерев’яній коробочці з дерев’яною або металевою пластинкою. Словник-довідник музичних термінів
тріскачка — ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (О. Словник української мови у 20 томах
тріскачка — -и, ж. 1》 Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. || Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій. 2》 тех. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром. 3》 Машина для очищення насіння льону. Великий тлумачний словник сучасної мови
тріскачка — ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки… (Донч. Словник української мови в 11 томах