тувинці
ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.; туви́нка, и, ж.).
Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви.
Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. А нині невеликий двохсоттисячний народ знайомиться з видатними творами світової драматургії на рідній мові (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тувинці — -ців, мн. (одн. тувинець, -нця ч.; тувинка, -и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.: туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Тувинської АРСР. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. Словник української мови в 11 томах