1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тувинці

туви́нці

-ців, мн. (одн. тувинець, -нця ч.; тувинка, -и, ж.).

Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.; туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. Словник української мови у 20 томах
  2. тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.: туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Тувинської АРСР. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. Словник української мови в 11 томах