тувинці
ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.: туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Тувинської АРСР.
Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. А нині невеликий двохсоттисячний народ знайомиться з видатними творами світової драматургії на рідній мові (Літ. Укр.. 6.IV 1965, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тувинці — ТУВИ́НЦІ, ців, мн. (одн. туви́нець, нця, ч.; туви́нка, и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви. Три десятиріччя тому тувинці ще не мали своєї музики, драматургії, писемності. Словник української мови у 20 томах
- тувинці — -ців, мн. (одн. тувинець, -нця ч.; тувинка, -и, ж.). Народність тюркської мовної групи, яка складає основне населення Туви. Великий тлумачний словник сучасної мови