тужільниця
ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст.
У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тужільниця — тужі́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- тужільниця — -і, ж., заст. У народному похоронному обряді – жінка, що голосить над покійником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тужільниця — ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Словник синонімів української мови
- тужільниця — ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником. Словник української мови в 11 томах