1. Словник синонімів української мови

тужільниця

ГОЛОСІ́ЛЬНИЦЯ заст. (жінка, яка голосить над небіжчиком), ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ заст., ЖАЛІБНИ́ЦЯ заст., ПЛА́КАЛЬНИЦЯ заст., ПЛА́ЧНИЦЯ заст., ПЛА́ЧКА діал. Караїмка схопилася за своє синьо-чорне волосся і завила, як голосільниця на похороні (З. Тулуб); Обряди були занедбані.. Люди вже помирали без тужільниць (переклад М. Лукаша); Мати Ахілла й Мемнона — обидві дітей оплакали: Навіть великих богинь горе стріває в житті, — Так розпускай же і ти, жалібнице Елегіє, коси:.. Вмер твій коханий співець (М. Зеров); За домовиною — плакальниці, в середині дівчина, "що чарів не знала", в жалобі (С. Васильченко); У головах над труною схилилась Легейдиха, перша на всю слободу плачниця (А. Головко); — В землю йде... не повернеться ніколи!.. — відповідали жалісливим, протяжним голосом плачки (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужільниця — тужі́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тужільниця — ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником. Словник української мови у 20 томах
  3. тужільниця — -і, ж., заст. У народному похоронному обряді – жінка, що голосить над покійником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тужільниця — ТУЖІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. У народному похоронному обряді жінка, що голосить над покійником. Словник української мови в 11 томах