турецький
ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ту́рки і Туреччина.
– І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам .. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Т. Шевченко);
Турок оступився, побачивши, як палають очі в молодого козака, що так вправно і лагідно розмовляв турецькою мовою з кримчаками (Іван Ле);
Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (О. Довженко);
// Власт. туркам; такий, як у турків.
Ганить Хапко турецьку люльку, а проте кортить його: а нехай би з такої потягнути разок (Марко Вовчок);
– Ходім до турецької кав'ярні, там нас почастують чудовою турецькою кавою (З. Тулуб).
2. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.
Навдивовижу всім турецький огірок (Л. Глібов);
– Ось тобі, Данилку, і степовий турецький сльоз, – сказав прадід і нахилився до квітки (Ю. Яновський);
От аби ще на мені галіфе було, то пишався б я, мов турецький біб у горосі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- турецький — туре́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- турецький — Турський Словник чужослів Павло Штепа
- турецький — туре́цький → турецкий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- турецький — -а, -е. 1》 Прикм. до турки і Туреччина. || Власт. туркам; такий, як у турків. Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом. Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов. Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турецький — го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там!... Фразеологічний словник української мови
- турецький — Туре́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- турецький — ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ту́рки і Туреччина. — І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам.. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- турецький — Турецький, -а, -е 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L. Словник української мови Грінченка