турецький

туре́цький

-а, -е.

1》 Прикм. до турки і Туреччина.

|| Власт. туркам; такий, як у турків.

Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом.

Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов.

Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.

2》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турецький — туре́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. турецький — Турський Словник чужослів Павло Штепа
  3. турецький — ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ту́рки і Туреччина. – І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам .. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. турецький — туре́цький → турецкий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. турецький — го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там!... Фразеологічний словник української мови
  6. турецький — Туре́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. турецький — ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ту́рки і Туреччина. — І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам.. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. турецький — Турецький, -а, -е 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L. Словник української мови Грінченка