турецький
туре́цький
-а, -е.
1》 Прикм. до турки і Туреччина.
|| Власт. туркам; такий, як у турків.
Турецька канапа — широка канапа, звичайно оббита килимом.
Турецька мова — мова турків; належить до тюркських мов.
Турецька шабля — шабля з дуже вигнутим, серпастим лезом.
2》 Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турецький — туре́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- турецький — Турський Словник чужослів Павло Штепа
- турецький — ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ту́рки і Туреччина. – І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам .. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Т. Словник української мови у 20 томах
- турецький — туре́цький → турецкий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- турецький — го́лий, як бу́бон (як туре́цький святи́й). Дуже бідний. — З діда-прадіда був я голий, як бубон. Польової землі ані геть не мав і не маю (Є. Кротевич); — Чи гаразд у їх (них) у господі? — Де там!... Фразеологічний словник української мови
- турецький — Туре́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- турецький — ТУРЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ту́рки і Туреччина. — І ви, молдавани, Тепер ви не пани; Ваші господарі — Наймити татарам, Турецьким султанам.. Братайтеся з нами, З нами, козаками; Згадайте Богдана, Старого гетьмана (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- турецький — Турецький, -а, -е 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L. Словник української мови Грінченка