турки

ТУ́РКИ, ів, мн. (одн. ту́рок, рка, ч.; турке́ня і рідко турча́нка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Туреччини.

Заступила чорна хмара Та білую хмару. Виступили з-за лиману З турками татари (Т. Шевченко);

– Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (В. Сосюра);

Капітан сидів урочисто .. Це малий худорлявий турок із голеним обличчям (Ю. Яновський);

Сидів він зимовником [зимівником] серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню (П. Куліш);

Мигне часом циліндр, новомодний жіночий бриль – і рядом білий халат араба, чорне лице негра і фески, фески, чорні покривала турчанок (М. Коцюбинський).