туркіт
ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч.
Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням.
Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна .. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... (О. Копиленко);
На тополю присів туркут і твердив своє: “Тур-тур...” (С. Чорнобривець).
ТУ́РКІТ², коту, ч.
1. Своєрідні переливчасті звуки, які видає голуб, горлиця.
Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе (М. Рильський).
2. Торохтіння, шум.
На подвір'ї почувся туркіт легкого візка і голосний стук кінських копит (І. Франко);
Зачувши туркіт мотоцикла, малеча висипала на вулицю (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркіт — ту́ркіт 2 іменник чоловічого роду туркання Орфографічний словник української мови
- туркіт — I -кота, туркут, -а, ч. Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. II -коту, ч. 1》 Своєрідні переливчасті звуки, що їх видає голуб, горлиця. 2》 Торохтіння, шум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- туркіт — ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків.. Словник синонімів української мови
- туркіт — Ту́ркіт, -коту, в -коті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- туркіт — ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб’ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна.. Словник української мови в 11 томах
- туркіт — Туркіт, -коту м. Стукъ, шумъ. Желех. Словник української мови Грінченка