туркіт
ту́ркіт
I -кота, туркут, -а, ч.
Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням.
II -коту, ч.
1》 Своєрідні переливчасті звуки, що їх видає голуб, горлиця.
2》 Торохтіння, шум.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туркіт — ту́ркіт 2 іменник чоловічого роду туркання Орфографічний словник української мови
- туркіт — ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч. Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна .. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... Словник української мови у 20 томах
- туркіт — ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків.. Словник синонімів української мови
- туркіт — Ту́ркіт, -коту, в -коті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- туркіт — ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб’ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна.. Словник української мови в 11 томах
- туркіт — Туркіт, -коту м. Стукъ, шумъ. Желех. Словник української мови Грінченка