1. Словник української мови у 20 томах

тьмарити

ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., що.

1. Робити темним, затемнювати.

Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Б. Грінченко);

Голубіє небо, голубіє – Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник).

2. перен. Робити смутним, похмурим.

[Д. Жуан:] Спиніться! Не тьмаріть [тьмарте] ясного спогаду про сю хвилину! (Леся Українка);

На тому місці, де стояв той квартал, чорніє тепер сумна пожарина, серед ясного дня тьмарить світ... (С. Васильченко);

– Тихо, Мері! Настрій не тьмар... (М. Шеремет);

Незаможники мовчки проходили повз Кушніра, бо його журба тьмарила їхні обличчя (М. Стельмах).

3. перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення.

В зойках, тріскотняві, страшному гармидері тонуло все навколо, тьмарило свідомість і надавало ногам небувалої прудкості (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмарити — тьма́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тьмарити — Затьмарювати, затемнювати; (небо) захмарювати; (вид) спохмурювати; (свідомість) запаморочувати. Словник синонімів Караванського
  3. тьмарити — -рю, -риш; наказ. сп. тьмар, тьмарте; недок., перех. 1》 Робити темним, затемнювати. 2》 перен. Робити смутним, похмурим. 3》 перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тьмарити — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. тьмарити — ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., перех. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Гр., II, 1963, 477); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (Гірник, Сонце.., 1958, 91). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  6. тьмарити — Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш гл. = тьмити. Шейк. Словник української мови Грінченка