1. Словник синонімів української мови

тьмарити

ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.: зате́мнювати, затемня́ти, тьми́ти, затьма́рювати, отьма́рювати, тьма́рити, темни́ти, отемня́ти, прите́мнювати, притемня́ти, притьма́рювати, приті́нювати, притіня́ти. Не підвів голови він і тоді, коли тінь упала на ту долоню, затемнивши її (Ю. Шовкопляс); Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (І. Франко); Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (М. Зеров); Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич); Вигнутий стовп пилу пройшов шляхом, затьмаривши сонце (Ю. Яновський); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник); А хмара, вітрові затримуючи дух, Вгорі зупиниться, потьмарить виднокруг (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмарити — тьма́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тьмарити — Затьмарювати, затемнювати; (небо) захмарювати; (вид) спохмурювати; (свідомість) запаморочувати. Словник синонімів Караванського
  3. тьмарити — ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., що. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Б. Грінченко); Голубіє небо, голубіє – Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник). 2. перен. Робити смутним, похмурим. Словник української мови у 20 томах
  4. тьмарити — -рю, -риш; наказ. сп. тьмар, тьмарте; недок., перех. 1》 Робити темним, затемнювати. 2》 перен. Робити смутним, похмурим. 3》 перен., перев. у сполуч. зі сл. свідомість. Позбавляти ясності, чіткості сприйняття; доводити когось до стану, близького до запаморочення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тьмарити — ТЬМА́РИТИ, рю, риш; наказ. сп. тьмар, тьма́рте; недок., перех. 1. Робити темним, затемнювати. Хмари тьмарили небо, затуляючи землі сонце (Гр., II, 1963, 477); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (Гірник, Сонце.., 1958, 91). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  6. тьмарити — Тьмари́ти, -рю́, -ри́ш гл. = тьмити. Шейк. Словник української мови Грінченка