тютюн
ТЮТЮ́Н, у́, ч.
1. Трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин.
Тютюн вирощують розсадою в парниках і на грядках, а потім з настанням теплої погоди висаджують на полі (з наук. літ.);
Запахла осінь в'ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський);
// Висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування.
Стара циганка накладала червону люльку свіжим тютюном і вигідно мостилася на призьбі (М. Коцюбинський);
Курив він такий лютий тютюн, що коло нього ніхто не міг стояти (О. Довженко).
2. Трав'яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або світло-фіолетовими квітками.
В центрі здіймалася клумба, засаджена резедою, матіолою, тютюном (М. Трублаїні);
Тютюн і маргаритки сіяла .. челядь для себе (Ю. Смолич).
(1) Ню́хальний тютю́н – мелений тютюн, приготовлений для нюхання.
– Іван Федорович наготував на долоні нюхального тютюну і наче чекав, коли його спитають (М. Трублаїні);
Покури́ти тютю́н (цига́рку і т. ін.) див. покури́ти¹;
Поку́рювати тютю́н (самоса́д і т. ін.) див. поку́рювати;
Тягти́ (тягну́ти) тютю́н (махо́рку, цига́рку, лю́льку, з лю́льки і т. ін.) див. тягти́.
◇ (2) Ді́ло тютюно́м па́хне (д) див. ді́ло;
Ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́) див. поню́шка;
Поню́хати таба́ки (тютюну́) див. поню́хати.
Значення в інших словниках
- тютюн — тютю́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тютюн — (міцний) бакун; (амерфороський) махорка, махра, рубанка; (нюхальний) табака; тютюнець. Словник синонімів Караванського
- тютюн — Бакун, бакунець, кабака (нюхальний тютюн), кріпак, кріпачок, махорка, махорочка, самосад, табака, тертий ("Закуримо тертого та згадаєм живого й мертвого"), товчений, тютюнець, тютюнисько, тютюнище, тютюняка Фразеологічні синоніми: курильний тютюн; нюхальний тютюн Словник синонімів Вусика
- тютюн — Був такий рік, що тютюн невродив і якби не хліб, то бувби нарід бідив. Глум з тютюну. Докір курцям, яким тяжко відвикнути від курення. Дайте куме мені свого тютюну, бо від чужого вже язик пече. Глум з курця, який ніколи свого тютюну не курить а прошений. Приповідки або українсько-народня філософія
- тютюн — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- тютюн — -у, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин. || Висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування. Нюхальний тютюн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тютюн — Одно- чи багаторічна рослина родини пасльонових; походить з Америки; понад 70 видів, для заготівлі листя (сировина у тютюновій промисловості) на плантаціях вирощують махорку і... Універсальний словник-енциклопедія
- тютюн — ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Фразеологічний словник української мови
- тютюн — ТЮТЮ́Н (рослина, в листі якої міститься нікотин), ЗІ́ЛЛЯ розм.; КУ́РИВО (курильний); ТАБА́КА розм., КАБА́КА заст. (нюхальний); КРІПА́К розм. (міцний); САМОСА́Д, ГОРОДНЯ́К діал. (власного посіву й обробки). Чого не продавалося в цій крамниці!... Словник синонімів української мови
- тютюн — Тютю́н, -ну́, в -ні́; -ни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тютюн — ТЮТЮ́Н, у́, ч. 1. Трав’яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин. Тютюн вирощують розсадою в парниках і на грядках, а потім з настанням теплої погоди висаджують на полі (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах
- тютюн — Тютюн, -ну м. Табакъ, Nicotiana rustica L. ЗЮЗО. І. 129. Один шеляг на тютюн, другий — на табаку. Грин. III. 652. Словник української мови Грінченка