1. Фразеологічний словник української мови

тютюн

ді́ло труба́ (таба́к, ва́кса) чиє, ірон. Комусь зовсім погано; у когось дуже погані, зовсім безнадійні справи. Кукса хоч і п’яний був, але подумав трохи і бачить, що діло його труба (В. Кучер); (Хома:) Ваші бороняться. Тільки табак діло їхнє: стрілять нічим! (Я. Мамонтов); — Який перший потяг, з тим і їду. — Хм. Діло вакса,— кінчив Черв’як (І. Микитенко). ді́ло тютюно́м па́хне. Він раніше за нас… пронюхав, що його діло тютюном пахне (Д. Прилюк).

ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); (Бичок:) А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).

па́хне сма́леним (сма́женим, гірчи́цею, тютюно́м). Наближається або передбачається якась небезпека чи неприємність. Зачувши войовничі вигуки Одарки, лікар здогадався, що пахне смаленим. Не гаючись, замкнувся у своїй кімнаті (Ю. Збанацький); (Залєський:) Справа у мене до тебе є. (Ганна:) Справа? (Залєський:) Ого, як стрепенулася. Видно, добре чуєш, де смаженим пахне (В. Собко); Переляк добре витвережує хмільні голови. Більшість бандитів, зрозумівши, що тут пахне гірчицею, рачки поповзли назад (В. Вільний). па́хне сма́леним во́вком. Боровець брав за камінь не тільки гроші, але й натуроплату .. Потім приїхала дружина Боровця і, відчувши, що тут пахне смаленим вовком, позбавила паню секвестраторку можливості трудитися разом з Боровцем (Ю. Мельничук). в пові́трі па́хне сма́леним. Вихопивши із ярма занозу, відскакує (Тимко) вбік, чекає, коли Прокіп зробить до нього перший крок. Але той, мабуть, розуміє, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тютюн — тютю́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тютюн — (міцний) бакун; (амерфороський) махорка, махра, рубанка; (нюхальний) табака; тютюнець. Словник синонімів Караванського
  3. тютюн — Бакун, бакунець, кабака (нюхальний тютюн), кріпак, кріпачок, махорка, махорочка, самосад, табака, тертий ("Закуримо тертого та згадаєм живого й мертвого"), товчений, тютюнець, тютюнисько, тютюнище, тютюняка Фразеологічні синоніми: курильний тютюн; нюхальний тютюн Словник синонімів Вусика
  4. тютюн — ТЮТЮ́Н, у́, ч. 1. Трав'яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин. Тютюн вирощують розсадою в парниках і на грядках, а потім з настанням теплої погоди висаджують на полі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. тютюн — Був такий рік, що тютюн невродив і якби не хліб, то бувби нарід бідив. Глум з тютюну. Докір курцям, яким тяжко відвикнути від курення. Дайте куме мені свого тютюну, бо від чужого вже язик пече. Глум з курця, який ніколи свого тютюну не курить а прошений. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. тютюн — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  7. тютюн — -у, ч. 1》 Трав'яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин. || Висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування. Нюхальний тютюн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тютюн — Одно- чи багаторічна рослина родини пасльонових; походить з Америки; понад 70 видів, для заготівлі листя (сировина у тютюновій промисловості) на плантаціях вирощують махорку і... Універсальний словник-енциклопедія
  9. тютюн — ТЮТЮ́Н (рослина, в листі якої міститься нікотин), ЗІ́ЛЛЯ розм.; КУ́РИВО (курильний); ТАБА́КА розм., КАБА́КА заст. (нюхальний); КРІПА́К розм. (міцний); САМОСА́Д, ГОРОДНЯ́К діал. (власного посіву й обробки). Чого не продавалося в цій крамниці!... Словник синонімів української мови
  10. тютюн — Тютю́н, -ну́, в -ні́; -ни́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тютюн — ТЮТЮ́Н, у́, ч. 1. Трав’яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин. Тютюн вирощують розсадою в парниках і на грядках, а потім з настанням теплої погоди висаджують на полі (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах
  12. тютюн — Тютюн, -ну м. Табакъ, Nicotiana rustica L. ЗЮЗО. І. 129. Один шеляг на тютюн, другий — на табаку. Грин. III. 652. Словник української мови Грінченка