тіснота

ТІСНО́ТА́, о́ти́, ж.

1. Властивість за знач. тісни́й 1.

Вечір – після тісноти та мороку приміщення – здався особливо хорошим (О. Гончар);

Тут було справжнє середньовіччя. Високі будинки зі стрімкими гостроверхими дахами і вежами .. Галаслива тіснота завулків (З. Тулуб).

2. Нестача вільного місця, відсутність простору.

Ряди домочків [у новій Мессіні], як коробки з макаронів, маленькі, тоненькі, без вікон... Тіснота і убожество (М. Коцюбинський);

Випало мені жити самому в хатині селянина. Велика сім'я, страшенна тіснота і понад усім – нужда (П. Колесник);

// Про скупчення людей або нагромадження речей, предметів де-небудь.

[Хведоска:] Яка тіснота в церкві: миру, миру, мов бджіл у вулику (М. Кропивницький);

Тут [на грядках] і жито, і картопля, і квасоля – така тіснота, що й києм не проткнеш (І. Муратов);

Де бродвейський майдан, хмарочосів важка тіснота, Ти [дубе] затиснутий в камінь стоїш, мов юнак-сирота (А. Малишко);

Двадцять хвилин залишилось ай-ай-ай! А до станції ж іти принаймні п'ятнадцять, потім – квитки, по вагонах тіснота, не влізеш одразу (Б. Антоненко-Давидович).

3. заст. Важке становище; нестатки.

Вдові убогій поможіте, Не осудіте сироти І виведіть із тісноти На волю тихих, заступіте Од рук неситих (Т. Шевченко);

– Радо би те бідацтво і між людей показатися, а тут обставини на припоні держать, дома біднота та тіснота (І. Франко);

Їх [православних] вірі приходить тіснота, неволять їх силоміць на латинство (М. Грушевський).

4. Відчуття стиснення (у грудях, серці і т. ін.), утрудненість дихання.

Боярин чимраз виразніше зачинав почувати якусь тісноту, немов ось-ось довкола нього стояли і чимраз тісніше зступалися штаби залізної клітки (І. Франко);

В легенях з'явилося добре відоме йому почуття тісноти. Не стає повітря (В. Собко).