тіснуватий
ТІСНУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.).
– Чи не думаєте до кухні, – вона в вас тіснувата, – прибудувати прикухенок? (Ганна Барвінок);
Лице схудло, а в чорних очах залягла печаль, хоч мати й сміялась заклопотано, стягуючи з сина тіснуватий кожушок (П. Колесник);
Морщачись, Погиба скидав з правої ноги тіснуватий чобіт (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тіснуватий — тіснува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- тіснуватий — -а, -е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіснуватий — Тіснува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тіснуватий — ТІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). — Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок? (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- тіснуватий — Тіснуватий, -а, -е Тѣсноватый. Шейк. Словник української мови Грінченка