1. Словник української мови в 11 томах

тіснуватий

ТІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.).

— Чи не думаєте до кухні, — вона в вас тіснувата, — прибудувати прикухенок? (Барв., Опов.., 1902, 378);

Лице схудло, а в чорних очах залягла печаль, хоч мати й сміялась заклопотано, стягуючи з сина тіснуватий кожушок (Кол., Терен.., 1959, 20);

Морщачись, Погиба скидав з правої ноги тіснуватий чобіт (Стельмах, II, 1962, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіснуватий — тіснува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тіснуватий — ТІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). – Чи не думаєте до кухні, – вона в вас тіснувата, – прибудувати прикухенок? (Ганна Барвінок); Лице схудло, а в чорних очах залягла печаль, хоч мати й сміялась заклопотано... Словник української мови у 20 томах
  3. тіснуватий — -а, -е. Трохи, дещо тісний (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тіснуватий — Тіснува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. тіснуватий — Тіснуватий, -а, -е Тѣсноватый. Шейк. Словник української мови Грінченка