убавлений
УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уба́вити;
// уба́влено, безос. пред.
[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. [Лукерія Степанівна:] Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб'є (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убавлений — уба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- убавлений — (вбавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до убавити. || убавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уба́вити; // уба́влено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. Словник української мови в 11 томах