1. Словник української мови в 11 томах

убавлений

УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уба́вити;

// уба́влено, безос. присудк. сл.

[Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. [Лукерія Степанівна:] Та чи прибавлено, чи убавлено, а вже ніхто ні вас від мене, ні мене від вас не відіб’є (Кроп., II, 1958, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убавлений — уба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уба́вити; // уба́влено, безос. пред. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. Словник української мови у 20 томах
  3. убавлений — (вбавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до убавити. || убавлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови