убавлений
уба́влений
(вбавлений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до убавити.
|| убавлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убавлений — уба́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уба́вити; // уба́влено, безос. пред. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. Словник української мови у 20 томах
- убавлений — УБА́ВЛЕНИЙ (ВБА́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уба́вити; // уба́влено, безос. присудк. сл. [Кіндрат Антонович:] Покійні отець мені не раз казали, що у метриці прибавлено мені годів. Словник української мови в 11 томах