убиватися

УБИВА́ТИСЯ¹ (ВБИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБИ́ТИСЯ (ВБИ́ТИСЯ), уб'ю́ся, уб'є́шся, док.

1. Розбиватися насмерть, умирати, впавши, вдарившись об що-небудь.

[Анна:] Вбиваються і лицарі, і коні, на гору добуваючись (Леся Українка);

З доброго коня не жаль впасти й убитися (Номис);

Поліз у погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак – така смачна була!)... Щоб іноді з вогнем біди не наробити, Поліз я поночі, хоча й п'яненький був... Що ж, пане-брате! Біс мене як пхнув – Я й покотивсь... Ще як не вбивсь – не знаю (Л. Глібов);

// Позбавляти себе життя вогнепальною або холодною зброєю і т. ін.

– І він один на всім світі, Один мене любить; А почує, що я вбилась, То й себе погубить (Т. Шевченко);

В правій руці була в нього [хлоп'яти] велика граната, яку він знайшов у борозні .. – Не кидай! Уб'єшся! – гукнув Орлюк і побіг навздогін за хлоп'ям (О. Довженко).

2. тільки недок., за ким – чим і без дод., заст. ким, чим, по кому – чому, об кому – чому. Впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь.

– Да чи журиться отець по мені? – Ох, журиться, убивається, І день при дні сподівається (П. Чубинський);

Стали вони йому ото розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь на війні убили (О. Стороженко);

Вона [Галя] за ним [Чіпкою] убивалася, сумувала, плакала (Панас Мирний);

Біля труни в головах стояли рідні й ревно тужили .. Але найдужче плакала Наталка сердешна. Де в неї й сили було отак ридати та отак убиватися (А. Головко);

// Тривожитися за когось, ревно піклуватися, турбуватися про кого-, що-небудь; уболівати.

– Ой сину, мій сину! Який же ти вдався на виріст і на вроду – та важка недоля твоя буде! – І що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається, а я таки гоню, мов верба лугова (Марко Вовчок);

– Не дуже хапаєшся [Хомо] того хліба робити, не дуже об господарстві убиваєшся (Г. Квітка-Основ'яненко);

// розм. Кохати.

– Та невже той Хведір так убивається за мною? – думала вона (Панас Мирний).

3. тільки недок. Робити що-небудь, напружуючи всі сили, перевтомлюючись.

– Пощо тобі так убиватися при сих ділах? (І. Франко);

– Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко).

4. тільки недок. Пас. до убива́ти¹.

УБИВА́ТИСЯ² див. вбива́тися¹.