убивати

УБИВА́ТИ¹ (ВБИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ), уб'ю́, уб'є́ш, док., кого, що.

1. Позбавляти життя; умертвляти.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір (Біблія. Пер. І. Огієнка);

[Поліксена:] Ахіллес тоді зовсім не знав, кого він убивав (Леся Українка);

Вбиває [бусел] гадюку одним ударом (А. Малишко);

Не громом праведним, святим Тебе [Нерон] уб'ють, Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом (Т. Шевченко);

– Убивай других, бо тебе вб'ють. Їй-богу, дивний цей світ. – Старий козак головою кивав (Б. Лепкий);

Колись, .. коли ховали Уліба й Воїка, біля могили вбивали й кидали на дно ще й коня, але зараз всі про це забули (С. Скляренко);

Поліцаї батька вбили (О. Довженко);

Чурай Маруся, що його любила, .. тоді його із ревнощів убила, підсипавши отруту у вино (Л. Костенко);

// безос.

Його убило. А листи йому все йдуть... Дружина пише... (В. Сосюра);

– За гроші його зарізано чи, може, за худобу? – питали вони, не зодягаючи шапок. – Деревом убило, – похмуро відповідали троянівці (Григорій Тютюнник);

// Колоти, бити на м'ясо (худобу, свійську птицю і т. ін.).

Жреці молитви зачитали, Олимпським в жертву убивали Цапів, баранів, поросят (І. Котляревський);

Чіпка на поминки [Явдохи] заколов свиню, зарізав три овечки, убив великого бузівка (Панас Мирний);

// Припиняти життєдіяльність живих клітин, тканин, органів, мікроорганізмів і т. ін.

Потрібен був форсований рецепт, щоб за одним махом убити прокляту заразу [коросту] (В. Минко);

Доводиться обходитись найпростішими засобами, які .. все-таки не вбивають вірус повністю (О. Гончар);

У визначених дозах радіоактивне опромінення здатне вбивати мікроорганізми (з газ.);

Дбаємо і про підготовку насіння, прогріваємо його на сонці, щоб підвищити енергію схожості та убити грибкові захворювання (з наук. літ.).

2. Доводити до перевтоми, знесилення, виснаження.

Трудно стало старенькій по людях жити. Бо на свойому [своєму] господарстві може б і заснула, а тут по п'ять раз уночі схоплюється, чи не отелилась на морозі корівка. Сама себе вбивала, щоб догодити чужій хаті (Ганна Барвінок);

Багато, особливо жінок, постять страшно, декотрі і слабі постять і тим чином вбивають себе (В. Стефаник);

За цілий день отак уб'єш у лісі ноги, Що й заяць [заєць] той того, повір, не варт (М. Стельмах);

// Завдавати непоправної шкоди надмірною працею, перебуванням у важких умовах і т. ін. (здоров'ю, материнству і т. ін.).

Страшно, коли у квітневій воді, що небом і райдугою розплітається, дівчата, мочачи коноплі економії, вбивають своє здоров'я, дівоцтво і материнство (М. Стельмах).

3. тільки недок., розм. З силою бити кого-небудь.

Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ, прибивав кілком за косу до лави та бив... (І. Франко).

4. перен. Дуже засмучувати, завдавати великого душевного болю.

[Наталка:] Посватана... Що ж робить, не можна більше сопротивлятися матері. – Я і так спільно одвильовалася [відкручувалася] і всякий раз убивала її своїм одказом (І. Котляревський);

[Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику. [Галя:] Тільки не дуже гостру, якщо вірші погані, не вбивайте поета відразу (В. Самійленко);

– Ні, ні, ні, я не сумніваюся, – пристрасно скликнула молода дівчина, – сама тінь сумніву убила би мене (І. Франко);

– І ти не можеш заспокоїтись? – Віриш, убив він мене, цілий тиждень не спатиму (Ю. Яновський).

5. перен. Призводити до занепаду, зникнення чого-небудь.

Як сміючись ти вбивала Чистую любов мою, Чи ти знала, що вбиваєш Все, чим в світі я жию [живу]? (І. Франко);

[Андромаха:] Ти одібрала Гектару одвагу, зламала дух зловісними речами, убила віру й певність (Леся Українка);

– Необережне втручання загубить усю справу. Ми уб'ємо їхню ініціативу, охолодимо їх... (Ю. Мокрієв);

Примусовий порядок, примусова дисципліна будь-який прояв життя вбиває: примус породжує стандарт умертвіння (Б. Харчук).

6. перен., розм. Марно витрачати, губити (час, життя, сили і т. ін.).

На цих алеях стільки мріялось, стільки думалось людьми, що на милицях, на протезах, з перебинтованими руками змушені були тут “убивати дорогий час” (Ю. Бедзик);

Кожний похмурий погляд .. уважала б вона в нього за жаль свого кроку, за невіджаловану похибку життя свого, котрою вбив себе, жертвуючись їй назавше (О. Кобилянська);

На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл. .. Захотілося Тому Самому, одному убити свій вік (І. Драч);

// Маючи надмір часу, намагатися заповнити його якою-небудь дією, заняттям.

Де дітися? Як убити час? А піду до Мартина (А. Тесленко);

Наробили з паперу фігур і граємо в шахи. А що ж? Треба ж якось убити час (П. Колесник).

7. Ударяючи, робити щільнішим, твердішим; ущільнювати.

Потім скоро закинув [Прокіп] назад землю в викопану ямку, убив, утолочив і пригладив так, що і сліду годі було найти (І. Франко);

// тільки док. Протоптати, прокласти (стежку, дорогу).

– Я до тебе не ходила, Ти до мене сам ходив; Ти до мене, молодої, Чорну стежечку убив (П. Чубинський).

◇ (1) Вби́ти спра́ву – досягти бажаного результату у чому-небудь.

Суддя був сердитий ще й тому, що [на процесі] було аж два адвокати, та не міг справи вбити (Л. Мартович);

І му́ха крило́м уб'є́ див. му́ха;

(2) Кулако́м вола́ вб'є – дуже сильний.

Зовнішність у нього [Діденка] імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є (Ю. Яновський);

(3) Убива́ти / уби́ти (уколо́шкати, уполюва́ти) [аж] двох зайці́в (два за́йці) – домагатися одночасного здійснення двох різних справ.

Долгін думав, що вбиває двох зайців – доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак);

Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба);

Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер);

Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко);

Цей кучерявий [Богдан] хоче двох зайців уколошкати – і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак);

(4) Уби́й (поби́й) мене́ Бог – уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого.

– Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс. – Чого ти? Їй-Богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний);

Уби́й (поби́й) мене́ [святи́й] хрест див. хрест;

(5) Уби́ти ма́ло кого – уживається для вираження великого обурення з приводу поведінки або вчинку кого-небудь.

[Юда:] Ні, не простив [Месія]! Я пригадав – він докорив мені. [Прочанин (перекривляє з огидою):] “Він докорив!” – Тебе убити мало! (Леся Українка);

(6) Уби́ти му́ху (чмеля́) – випити вина, горілки.

Панько убив муху і проспав до ранку (з усн. мови);

(7) Уби́ти (пійма́ти) грі́нку в кого і без дод. – мати вигоду, користь, виграти що-небудь.

Дідону мав він [Еней] мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль (І. Котляревський);

[Марфуша (сама):] Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький);

Хай мене́ Бог уб'є́ <�Бог мене́ вбий> див. Бог;

Хай (неха́й) грім поб'є́ (уб'є́, приб'є́ і т. ін.) див. грім;

(8) Хоч уби́й (уби́йте) – уживається для вираження неможливості здійснити, зрозуміти, збагнути і т. ін. що-небудь.

– Тепло, затишно, привітно... А от не засну, хоч убий (Григорій Тютюнник);

Як ми його проминули, хоч убий, не втямлю! (І. Головченко і О. Мусієнко);

Хрест мене́ вбий див. хрест;

(9) Шпака́ вби́ти – дати маху.

Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! (Сл. Б. Грінченка);

Щоб грім поби́в (приби́в, уби́в і т. ін.) див. грім;

(10) Щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла (д) див. грім.

УБИВА́ТИ² див. вбива́ти¹.