убивання
УБИВА́ННЯ¹ (ВБИВА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. убива́ти¹.
Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко);
Убивання людей, братів по крові й кості – це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя, ані повної свідомості, ані маленької згадки про мирне минуле (Мирослав Ірчан);
Війна й героїзм тепер .. полягали, мабуть, у втіканні від смерті .. й у доганянні слабшого. І в убиванні всякого (І. Багряний).
УБИВА́ННЯ² див. вбива́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убивання — убива́ння 1 іменник середнього роду знищування убива́ння 2 іменник середнього роду забивання чогось кудись Орфографічний словник української мови
- убивання — I (вбивання), -я, с. Дія за знач. убивати I. II див. вбивання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убивання — Убива́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- убивання — УБИВА́ННЯ¹ (ВБИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. убива́ти¹. Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (Фр., VI, 1951, 130); Убивання людей, братів по крові й кості — це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя... Словник української мови в 11 томах
- убивання — Убива́ння, -ня с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе. Словник української мови Грінченка