1. Орфографічний словник української мови

убивання

убива́ння 1

іменник середнього роду

знищування

убива́ння 2

іменник середнього роду

забивання чогось кудись

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убивання — УБИВА́ННЯ¹ (ВБИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. убива́ти¹. Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (І. Франко); Убивання людей, братів по крові й кості – це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя... Словник української мови у 20 томах
  2. убивання — I (вбивання), -я, с. Дія за знач. убивати I. II див. вбивання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. убивання — Убива́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. убивання — УБИВА́ННЯ¹ (ВБИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. убива́ти¹. Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (Фр., VI, 1951, 130); Убивання людей, братів по крові й кості — це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя... Словник української мови в 11 томах
  5. убивання — Убива́ння, -ня с. 1) Убиваніе. К. Дз. 225. Протест перед всьогосвітньою інтелліґенцією за сліпе і тиранське вбиваннє нашого національного духа. К. ХП. 137. 2) Вбиваніе, вколачиваніе. Словник української мови Грінченка