угамований
УГАМО́ВАНИЙ (ВГАМО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до угамува́ти.
2. у знач. прикм. Який угамувався.
Але та стріча розбуркала в йому [Гнатові] спомини давнього щастя, розжеврила вгамоване кохання (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угамований — угамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- угамований — (вгамований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до угамувати. 2》 у знач. прикм. Який угамувався. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угамований — Угамо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- угамований — УГАМО́ВАНИЙ (ВГАМО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до угамува́ти. 2. у знач. прикм. Який угамувався. Гнат виявив перед Настею все, що так довго гнітило його серце, труїло його життя, і йому наче легше стало на серці. Словник української мови в 11 томах