удар

УДА́Р (ВДАР), у, ч.

1. Різкий сильний поштовх, зіткнення з силою рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом.

Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (І. Котляревський);

Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку (М. Коцюбинський);

Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Н. Рибак);

Гуркіт прибою долинав до “Константина”, і, вторуючи йому, гуло в трюмі при кожному новому ударі хвилі (З. Тулуб);

Під його ударами двері аж вгинались, і гуркіт котився луною на чотири квартали довкола (Ю. Смолич);

Навіть дуже сильний удар воротар може відбити, коли він його чекає (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Його [М. Драгоманова] статті і листи – то були для великої більшості галичан мов удари батога (М. Коцюбинський);

// Поштовхоподібне коливання (серця, пульсу).

Ти йшла, мов пісня, до дібров Під вдари серця, рокіт грому. А може, це не ти – любов Ішла у образі твойому (М. Стельмах);

Шістсот ударів на хвилину, або десять на секунду, – з такою незвичайною частотою скорочується серце голуба, коли він летить (з наук. літ.);

// перен. Швидка, разюча дія чого-небудь (перев. про стихійні явища).

Під удари вітру злісні, що летить над морем нив, відчинив вікно я пісні, серце пісні відчинив (В. Сосюра);

В когось із переселенців знайшлася свічка-громовиця, що оберігала селянську оселю від удару блискавиці, може, вона врятує й життя селянки від наглої смерті (М. Стельмах);

Чума, віспа, холера... Від їхніх ударів гинули цивілізації, розвалювалися імперії, зникали з лиця землі цілі народи (з наук.-попул. літ.).

2. Звук, що утворюється внаслідок зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом.

Чути глухі удари великого бубна, мов далекий гуркіт грому (І. Франко);

А молота удари Із кузні аж до туч Гули, і грали, грали З громами обіруч (П. Усенко);

Чути два удари дзвона, потім свисток і гуркіт поїзда (І. Кочерга);

// Звук, що утворюється пострілом, розривом міни, снаряда, вибухом бомби і т. ін.

Од гарматних ударів гриміло хмарне небо (В. Сосюра);

Дим... вогонь... удари бомбові... З острова Сарпінського гармати б'ють на центр (І. Гончаренко);

Чахкаючі удари мінометів, лункі постріли сорокап'яток губилися в важкому позіханні фортечних гармат-велетнів (О. Гончар);

// Звук, що утворюється годинниковим механізмом на позначення часу.

Полічила [Мирослава] удари: п'ять годин (А. Головко);

Коли згодом завмер дванадцятий удар, мірошник вийшов із своєї схованки й попрямував до млина (А. Шиян).

3. Стрімкий напад, атака.

– Другий взвод буде в заставі, за квартал від казарми. Щоб в разі якої несподіванки прийняти на себе удар (А. Головко);

Перед рішучим ударом Білогрудові доведеться з частиною свого взводу піти в глибоку розвідку в тил ворога (Ю. Бедзик);

Побачивши, що лобовим ударом застави не взяти, вже десь опівдні Шпуль наказав припинити безглузді атаки (Ю. Збанацький);

// перен. Рішучі дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь.

Ми чудово зуміли використати українське повстанство для повалення гетьманату, для розгрому німців (О. Гончар);

Головним об'єктом сатиричного удару [поет] В. Самійленко обрав самодержавство (із журн.);

// перен. Велика шкода, втрата, заподіяні кому-, чому-небудь.

Комісар ходив мов строєний [отруєний]. Адже се відкриття [обгорілі люди в сіні] – страшенний удар для репутації столиці краю (І. Франко);

Загарбання турками узбережжя Чорного моря в кінці XV ст. завдало торгівлі між Заходом і Сходом [через Україну] сильного удару (з наук. літ.).

4. перен. Раптова неприємність, несподіване горе, важке потрясіння.

Суд лікарів був страшним ударом для родини (Н. Кобринська);

У відділі наросвіти його ніхто не докоряв. Лише сказали, що є думка від педагогічної роботи його звільнити. Боженок здригнув. Такого жорстокого удару він не ждав (П. Дорошко).

5. розм. Важкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоренням мозкової судини.

У начальника одного разу вже був удар, тому курити йому лікарі заборонили категорично (В. Собко);

// Тяжке ураження центральної нервової системи, супроводжуване важким станом усього організму.

Вся дрижала [Маруся]. Зараз же уявляла собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б'ють голівку об камінь .. О-о-о!.. була близькою нервового удару (Г. Хоткевич).

Нано́сити / нане́сти уда́р див. нано́сити;

(1) Уда́р гро́му – звук, утворюваний електричними розрядами в атмосфері.

Гримнули грому розкотисті вдари (Н. Забіла).

△ Лобови́й штурм (уда́р) див. штурм;

(2) Штрафни́й уда́р (кидо́к) – удар або кидок, який призначається за порушення правил спортивної гри.

На полі відбувались вирішальні футбольні події, йшли останні хвилини змагання, били штрафні і вільні удари, забивали голи (В. Собко);

Якщо підкорегувати гру баскетболістів під кільцем, їхні трьохочкові та штрафні кидки, то зможна боротися з будь-яким суперником у суперлізі (з газ.);

(3) Апоплекси́чний уда́р – крововилив у мозок, інсульт;

(4) Ві́льний уда́р, спорт. – кидок футбольного м'яча, не зумовлений певними обмеженнями.

На полі відбувались вирішальні футбольні події.., били штрафні і вільні удари, забивали голи (В. Собко);

(5) Звукови́й уда́р – ударна хвиля, що виникає в разі перевищення літаком звукової швидкості і може викликати певні руйнування;

(6) Кутови́й уда́р, спорт. – призначений суддею під час гри у футбол удар по м'ячу з кута поля.

Не минає й п'яти хвилин, як біля воріт господарів поля подається четвертий кутовий удар (з газ.);

(7) Со́нячний уда́р – тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок сильного перегрівання голови промінням сонця.

Женя наказав юннатам прикрити голови, щоб, бува, з кимось не трапився сонячний удар (Ю. Мокрієв);

(8) Теплови́й уда́р, мед. – хворобливий стан людини, спричинений перегрівом організму.

Тепловий удар розвивається .. в результаті дії високої температури й вологого повітря (з навч. літ.);

Зараз у нашій країні немає випадків теплових ударів серед так званих “гарячих” професій (з наук.-попул. літ.);

Ознаки сонячного удару приблизно такі самі, як і теплового. Однакова й перша допомога потерпілому (з навч. літ.).

◇ Бу́ти в уда́рі див. бу́ти;

Відво́дити / відвести́ уда́р див. відво́дити;

(9) В уда́рі, зі сл. бу́ти, перебува́ти і т. ін. – в стані душевного піднесення, натхнення; у піднесеному настрої.

Діденко був особливо сьогодні в ударі. Говорив небагато, – але зате кожна фраза його була наче карбована (А. Головко);

– Ви, Тамаро, сьогодні просто в ударі! Всіх – наповал.. Звичайні смертні, як було помічено, не залишились байдужими перед силою ваших чарів (О. Гончар);

(10) З уда́ром, рідко – з піднесенням, натхненно.

На біду, хлопчишка [хлопчисько] якийсь струже собі щось за плотом і в усе горло витинає опришківської співанки .. І то так різко, дзвінко, з ударом! (Г. Хоткевич);

(11) Одни́м уда́ром – дуже швидко; відразу.

Поспішаймо, поспішаймо з виходом у поле, щоб одним ударом покінчити з посівною (з газ.);

(12) Під уда́ром, перев. зі сл. бути, перебувати – у небезпечному становищі, під загрозою чого-небудь.

У вересні сорок першого неподалік Азовська прорвалися гітлерівці. Завод під ударом (М. Рудь);

Прийма́ти / прийня́ти [на се́бе] уда́р (рідше вого́нь) див. прийма́ти;

Прийма́ти / прийня́ти уда́р на се́бе див. прийма́ти;

Розруба́ти одни́м уда́ром (ма́хом) див. розру́бувати;

Ста́вити / поста́вити під уда́р див. ста́вити;

(13) Уда́р до́лі – важке горе, нещастя, яке доводиться переживати кому-небудь.

Я розумію – удари долі жорстокі, їх нелегко перенести (О. Бердник);

Мабуть, деякі душі потребують найжорстокіших ударів долі, щоб виказати свою велич (П. Загребельний);

(14) Уда́р у спи́ну кому, чому – підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-, чого-небудь.

Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар).