удар

АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Смілянський); Перед рішучим ударом Білогрудові доведеться з частиною свого взводу піти в глибоку розвідку в тил ворога (Ю. Бедзик); Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар).

ЛЯ́ПАС розм. (удар по щоці або шиї долонею), ПОЛЯ́ПАС розм., ЛЯЩ розм., МОРДА́С вульг., ПОМОРДА́С вульг., ПОЛИ́ЧНИК діал., ПЛЕСКА́Ч діал. Одна його рука щосили розмахнулась, гучно пролунав короткий тріск ляпаса (Ю. Шовкопляс); Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (І. Нечуй-Левицький); Навіть рідних братів (Левко) не жалував: наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що, ні про що (М. Стельмах); Один із жандармів хотів було висмикнути матросові з рук ляльку, але дістав такого мордаса, що відлетів на кілька кроків (О. Досвітній); "Як телепне по голові кулачищем або дасть помордаса та поляпаса", — думав Копронідос (І. Нечуй-Левицький); — Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав (О. Ільченко); Запишалась (Христина) перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль плескачами і запотиличниками женуть старші (М. Стельмах). — Пор. 1. уда́р.

СТРУС (надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання), ПОТРЯСІ́ННЯ, УДА́Р (ВДАР), СТРЕС, ШОК, ТРА́ВМА зі сл. психічна, душевна. — Мені професор опреділив, — "очі у вас цілі, тільки нерви від різних струсів не витримали. Я напишу ліки.., і як напала на вас сліпота, так і піде без сліду" (Ю. Яновський); Вона лікувалась багато, але давнє нервове потрясіння залишило на ній свої сліди (Л. Смілянський); Неважко собі уявити, яким ударом для Докії Захарівни було нерозумне заміжжя єдиної дочки (Л. Дмитерко); Стрес і шкідливий, але стрес і корисний, бо дає вихід нашим почуттям.., очищає наші душі, серця й організм (П. Загребельний); Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (П. Загребельний); Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном.. Це була справжня психічна травма (О. Довженко).

УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., ДУХОПЕ́Л розм., ДУХОПЕ́ЛИК розм., ТОВЧЕ́НИК розм., ТИЧО́К розм. рідше, ШТУРКА́Н діал., ШТУРКАНЕ́ЦЬ діал., ГЕПА́К діал.; ЗАПОТИ́ЛИЧНИК розм., ПОТИ́ЛИЧНИК розм., ЗАШИ́ЙНИК розм., ОШИ́ЙНИК розм. (рукою по потилиці, шиї); ШЛЬОПАНЕЦЬ розм., ЛЯ́ПАНЕЦЬ розм. (легкий удар долонею); КИЙ розм. (палицею). Від удару вона хитнулася. Почорніло в очах (А. Хижняк); Осавула ледве ворушився од стусанів (І. Нечуй-Левицький); Двері відчинено. Штовхан коліном. Староста вилітає геть (Ю. Яновська); Катрусі скоро надокучила криклива дитина і штурханці ґаздині (Н. Кобринська); Несподівано посипались бухани й зашийники на товаришів з усіх боків (С. Васильченко); Кума раз по раз садила кулаком у спину. Колісник мов не чув тих духопеликів — співав (Панас Мирний); Під сердитую годину Одна (рука) смиче за чуприну І товченики дає (Л. Глібов); Ну, дістала ж вона за те від свого тата добрих гепаків (О. Кобилянська); Навіть рідних братів не жалував (Левко): наділяв їх запотиличниками та лящами ні за що, ні про що (М. Стельмах); Сокирою на порозі щось стругало (дитя), поки мати не дала ляпанців (Г. Хоткевич); Не гавкав ти, Рябко! За те ж ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі київ" (П. Гулак-Артемовський). — Пор. ля́пас.

I. ШКО́ДА (втрата, матеріальна чи моральна, заподіяна комусь), КРИ́ВДА, УДА́Р (ВДАР) підсил. розм. Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте! (прислів'я); Настав за нашу кривду час відплати, Підемо рвати панські кунтуші! (Д. Павличко); У відділі наросвіти.. сказали, що є думка від педагогічної роботи його звільнити. Боженок здригнув. Такого жорстокого удару він не ждав (П. Дорошко).