удар

(вдар), -у, ч.

1》 Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом.

|| Поштовхоподібне коливання (серця, пульсу).

|| перен. Швидка, разюча дія чого-небудь (перев. про стихійні явища). Кутовий удар.

2》 Звук, що утворюється внаслідок зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом.

|| Звук, що утворюється пострілом, розривом міни, снаряда, вибухом бомби і т. ін.

|| Звук, що утворюється годинниковим механізмом на позначення часу. Удар грому.

3》 Стрімкий напад, атака.

|| перен. Рішучі дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь.

|| перен. Велика шкода, втрата, заподіяні кому-, чому-небудь.

Бути під ударом — а) бути в такому становищі, коли можуть напасти, атакувати; б) бути під загрозою чого-небудь, у критичному становищі.

Одним ударом — швидко, рішуче, за одним разом.

Ставити під удар кого, що — доводити кого-, що-небудь до загрозливого, критичного становища.

4》 перен. Раптова неприємність, несподіване горе, тяжке потрясіння. Удар долі.

5》 розм. Важкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоренням мозкової судини.

|| Тяжке ураження центральної нервової системи, супроводжуване важким станом усього організму. Сонячний удар.

Бути в ударі — перебувати у стані піднесення, натхнення, мати піднесений настрій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удар — (різкий сильний поштовх, спрямований проти когось, чогось) стусан, розм.: штовхан, потиличник, запотиличник, (по обличчю) ляпас. Словник синонімів Полюги
  2. удар — уда́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. удар — (рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок, б. з. грець; мн. УДАРИ, (серця) биття, (бубна) звуки, (грому) відгроми. Словник синонімів Караванського
  4. удар — див. стусан Словник синонімів Вусика
  5. удар — УДА́Р (ВДАР), у, ч. 1. Різкий сильний поштовх, зіткнення з силою рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (І. Словник української мови у 20 томах
  6. удар — в уда́рі, зі сл. бу́ти, перебува́ти і т. ін. В стані душевного піднесення, натхнення; у піднесеному настрої. Діденко був особливо сьогодні в ударі. Говорив небагато,— але зате кожна фраза його була наче карбована (А. Фразеологічний словник української мови
  7. удар — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови
  8. удар — Уда́р, -ру; уда́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. удар — УДА́Р (ВДАР), у, ч. 1. Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. удар — Удар, -ру м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60. Словник української мови Грінченка