удосконалений
УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до удоскона́лити.
Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (І. Франко);
– Це, бачите, невеличкий (я не казатиму “кишеньковий”, бо він ще мало вдосконалений для таких розмірів) радіотелеграф (Ю. Смолич);
// удоскона́лено, безос. пред.
Завдяки копіткій праці багатьох майстрів форму, стрій та діапазон бандури було вдосконалено (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями.
На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний максим (Ю. Яновський);
Остання вдосконалена модель ЗАЗ-966 має ряд технічних переваг над своїми попередниками (з наук.-попул. літ.);
– Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Ю. Смолич).
Значення в інших словниках
- удосконалений — удоскона́лений 1 дієприкметник удоскона́лений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
- удосконалений — [ўдосконалеинией] = вдосконалений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- удосконалений — (вдосконалений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удосконалити. || удосконалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удосконалений — Удоскона́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр. Словник української мови в 11 томах