удосконалений

УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до удоскона́лити.

Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (І. Франко);

– Це, бачите, невеличкий (я не казатиму “кишеньковий”, бо він ще мало вдосконалений для таких розмірів) радіотелеграф (Ю. Смолич);

// удоскона́лено, безос. пред.

Завдяки копіткій праці багатьох майстрів форму, стрій та діапазон бандури було вдосконалено (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями.

На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний максим (Ю. Яновський);

Остання вдосконалена модель ЗАЗ-966 має ряд технічних переваг над своїми попередниками (з наук.-попул. літ.);

– Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удосконалений — удоскона́лений 1 дієприкметник удоскона́лений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удосконалений — [ўдосконалеинией] = вдосконалений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. удосконалений — (вдосконалений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удосконалити. || удосконалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. удосконалений — Удоскона́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр. Словник української мови в 11 томах