удосконалений

УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до удоскона́лити.

Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр., VIII, 1952, 407);

— Це, бачите, невеличкий (я не казатиму «кишеньковий», бо він ще мало вдосконалений для таких розмірів) радіотелеграф (Смолич, І, 1958, 64);

// удоскона́лено, безос. присудк. сл.

Завдяки копіткій праці багатьох майстрів форму, стрій та діапазон бандури було вдосконалено (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 56).

2. у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями.

На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний максим (Ю. Янов., II, 1958, 222);

«Запорожець» призначений для експлуатації в різних кліматичних умовах, в основному на дорогах з твердим покриттям. Остання вдосконалена модель ЗАЗ-966 має ряд технічних переваг над своїми попередниками (Наука.., 8, 1965, 10);

— Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Смолич, І, 1958, 69).