1. Великий тлумачний словник сучасної мови

удосконалений

удоскона́лений

(вдосконалений), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до удосконалити.

|| удосконалено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. З досконалішими якостями, особливостями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удосконалений — удоскона́лений 1 дієприкметник удоскона́лений 2 прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удосконалений — [ўдосконалеинией] = вдосконалений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (І. Словник української мови у 20 томах
  4. удосконалений — Удоскона́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. удосконалений — УДОСКОНА́ЛЕНИЙ (ВДОСКОНА́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до удоскона́лити. Спосіб його [зеленого воску] чищення і приготування для фабрикації свічок був удосконалений (Фр. Словник української мови в 11 томах