узагальнювати

УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УЗАГА́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., що.

1. Порівнюючи окремі предмети, факти, явища і т. ін., виявляти спільні риси, особливості й на їх основі робити висновки у формі загальних положень.

Свій досвід, свої експерименти й спостереження він намагався узагальнити й занотувати (О. Гончар);

Знати життя – це не тільки уміти побачити той чи інший факт і зафіксувати його, але й уміти узагальнити типові життєві явища, розкрити їх, зробити певні висновки (з наук. літ.).

2. Виявляючи характерні риси, особливості окремого предмета, факту, явища і т. ін., сприймати їх як загальні й поширювати на інші предмети, явища.

– А я за що стою? – вирячився Гнат. – Не за правду? Ти що, контрреволюціонера з мене хочеш зробити? .. Доки я на своєму посту, я нещадно буду присікати кожного, хто захоче зробити наклеп на .. керівників. – Не узагальнюйте. Тут справа йдеться про одного вас (Григорій Тютюнник).

3. Відбирати й об'єднувати однакові характерні риси, особливості; створювати на їх основі що-небудь загальне, типове; типізувати.

Вірний принципам реалістичного методу відображення життя, Мирний проводив старанний відбір явищ і фактів, узагальнював і типізував їх відповідно до ідейного спрямування твору (з наук. літ.);

Справжнього творчого успіху поети досягали лише тоді, коли вони не просто “фотографували” риси конкретної людини, а художньо узагальнювали їх (з навч. літ.);

Щоб узагальнити картину міського життя в облозі, Крайнюк забіг і в Комітет оборони (В. Кучер).