узагальнювати

Робити узагальнення <�загальні висновки>; (досвід) поширювати; п! ПІДСУМОВУВАТИ, СИНТЕЗУВАТИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узагальнювати — (виводити щось загальне) підсумовувати, висновувати// робити висновок. Словник синонімів Полюги
  2. узагальнювати — узага́льнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. узагальнювати — [узагал'н'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. узагальнювати — УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УЗАГА́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., що. 1. Порівнюючи окремі предмети, факти, явища і т. ін., виявляти спільні риси, особливості й на їх основі робити висновки у формі загальних положень. Словник української мови у 20 томах
  5. узагальнювати — -юю, -юєш, недок., узагальнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Порівнюючи окремі предмети, факти, явища і т. ін., виявляти спільні риси, особливості й на їх основі робити висновки у формі загальних положень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. узагальнювати — УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (поєднуючи спільні характерні риси, виводити щось загальне), ТИПІЗУВА́ТИ, ОБ'ЄКТИВУВА́ТИ, ПІДСУМО́ВУВАТИ, ВИСНО́ВУВАТИ. — Док.: узага́льнити, типізува́ти, підсумува́ти, ви́снувати. Словник синонімів української мови
  7. узагальнювати — Узага́льнювати, -га́льнюю, -нюєш і узагальня́ти, -ня́ю, -ня́єш; узага́льни́ти, -га́льню́, -га́льни́ш, -га́льня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. узагальнювати — УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УЗАГА́ЛЬНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Порівнюючи окремі предмети, факти, явища і т. ін., виявляти спільні риси, особливості й на їх основі робити висновки у формі загальних положень. Словник української мови в 11 томах