1. Словник української мови у 20 томах

уздогін

УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал.

Навздогін.

Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Л. Мартович);

Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уздогін — уздогі́н прийменник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. уздогін — (вздогін), присл., діал. Навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уздогін — Уздогі́н, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. уздогін — УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін. Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Март., Тв., 1954, 61); Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (Гончар, Тронка, 1963, 242). Словник української мови в 11 томах
  5. уздогін — Уздогін нар. см. на-вздогін [навздогін]. Словник української мови Грінченка