уздогін
УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін.
Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Март., Тв., 1954, 61);
Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (Гончар, Тронка, 1963, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уздогін — уздогі́н прийменник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- уздогін — УЗДОГІ́Н (ВЗДОГІ́Н), присл., діал. Навздогін. Ішла [Василина] зовсім спокійно, так, начеби [начеб] нічого й не сталося. Варвара кричала ще їй вздогін (Л. Мартович); Може, таки треба було плигати за борт і кинутись вплав за човном уздогін? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- уздогін — (вздогін), присл., діал. Навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уздогін — Уздогі́н, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уздогін — Уздогін нар. см. на-вздогін [навздогін]. Словник української мови Грінченка