1. Словник української мови у 20 томах

укалічіти

УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал.

Скалічіти.

Синочку наш ріднесенький, чи ти нас не обманюєш, чи не вкалічів там бува (Ю. Винничук);

В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укалічіти — укалічі́ти дієслово доконаного виду скалічіти діал. Орфографічний словник української мови
  2. укалічіти — (вкалічіти), -ію, -ієш, док., діал. Скалічіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укалічіти — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови
  4. укалічіти — УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Скалічіти. В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (Казки Буковини.., 1968, 44). Словник української мови в 11 томах