укалічіти

СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); (Гапка:) Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укалічіти — укалічі́ти дієслово доконаного виду скалічіти діал. Орфографічний словник української мови
  2. укалічіти — УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Скалічіти. Синочку наш ріднесенький, чи ти нас не обманюєш, чи не вкалічів там бува (Ю. Винничук); В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (з казки). Словник української мови у 20 томах
  3. укалічіти — (вкалічіти), -ію, -ієш, док., діал. Скалічіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укалічіти — УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Скалічіти. В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (Казки Буковини.., 1968, 44). Словник української мови в 11 томах