укалічіти
УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Скалічіти.
В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (Казки Буковини.., 1968, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укалічіти — укалічі́ти дієслово доконаного виду скалічіти діал. Орфографічний словник української мови
- укалічіти — УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ), і́ю, і́єш, док., діал. Скалічіти. Синочку наш ріднесенький, чи ти нас не обманюєш, чи не вкалічів там бува (Ю. Винничук); В дідичевім лісі на нього [Дьорку] впала підтята смерека і поламала йому ноги. Вкалічів неборака (з казки). Словник української мови у 20 томах
- укалічіти — (вкалічіти), -ію, -ієш, док., діал. Скалічіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укалічіти — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови