уловимий
УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін.
Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний.
Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (М. Коцюбинський);
Коли Володя вранці вийшов на палубу, його вразив колір моря. Він був ясно-зелений з безліччю ледве вловимих відтінків (О. Донченко);
На ранок ліс наповнився ледве вловимим запахом соснової кори, живиці, листя і хвої (С. Чорнобривець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уловимий — улови́мий прикметник Орфографічний словник української мови
- уловимий — (вловимий), -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Якого можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уловимий — ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Словник синонімів української мови
- уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. із сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (Коцюб. Словник української мови в 11 томах