уловимий

улови́мий

(вловимий), -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін.

Якого можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уловимий — улови́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (М. Словник української мови у 20 томах
  3. уловимий — ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Словник синонімів української мови
  4. уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. із сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (Коцюб. Словник української мови в 11 томах