1. Словник української мови в 11 томах

уловимий

УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. із сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний.

Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (Коцюб., II, 1955, 320);

Коли Володя вранці вийшов на палубу, його вразив колір моря. Він був ясно-зелений з безліччю ледве вловимих відтінків (Донч., III, 1956, 216);

На ранок ліс наповнився ледве вловимим запахом соснової кори, живиці, листя і хвої (Чорн., Потік.., 1956, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уловимий — улови́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уловимий — УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), а, е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Який можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Він чує далеке дихання отари, ричання корів і ледве вловимий голос пісень (М. Словник української мови у 20 томах
  3. уловимий — (вловимий), -а, -е, перев. у сполуч. зі сл. ледве, ледь і т. ін. Якого можна сприйняти органами чуттів; відчутний, помітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уловимий — ВІДЧУ́ТНИЙ (доступний для сприйняття органами чуття), ЧУ́ТНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, УЛОВИ́МИЙ (ВЛОВИ́МИЙ), УЛО́ВНИЙ. Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Словник синонімів української мови