улягатися

УЛЯГА́ТИСЯ (ВЛЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УЛЯГТИ́СЯ (ВЛЯГТИ́СЯ), уля́жуся, уля́жешся; мин. ч. улі́гся, улягла́ся, ло́ся; док.

1. Лягати, влаштовуватися для сну, відпочинку і т. ін.

Мати й дочка уляглися поруч на полу й тихо зашепотіли про щось між собою (С. Васильченко);

Я взяв Рекса за ремінець, наказав йому лежати спокійно, і Рекс слухняно влігся на траву (Ю. Збанацький);

// Зручно лягати, влаштовуватися; вмощуватися.

Навіть ця історія провінційного “хвілософа”, який усі свої двадцять сім років мріяв так улягтися, щоб боки не муляло, – гірша від істерії (В. Дрозд);

* У порівн. Курява і дим клубочились над станцією, наче зловісна хмара. Окремі її частини важко перевалювались, немовби улягаючись зручніше, і повільно осідали (С. Голованівський).

2. Розташовуватися, поміщатися яким-небудь чином (про предмети).

Бочку добре струшують, щоб огірки щільно вляглись, прикривають їх останньою третиною прянощів і закупорюють (з наук.-попул. літ.);

Чорне, смолисте, подекуди з сивиною, воно [волосся] покірно влягалося, відтіняючи високе бліде чоло (М. Олійник);

// Злягатися, ущільнюватися.

Коли зупинилась метіль, трохи потепліло і сніг улігся, то ми вилазили на хату аж до димаря і звідти спускались на саночках (з мемуарної літ.);

Прибиті дощем і притоптані війною борозни майже зовсім уляглися (С. Голованівський);

// Переставати висіти в повітрі, осідати (про куряву, пил і т. ін.).

Курява на вулицях вляглась (І. Нечуй-Левицький);

Стовпи пилюги [у залі] ще не вляглися (Іван Ле);

// у що, перен. Мати ту чи іншу форму вираження, відповідаючи чомусь.

Вона, Яринка, ніколи не дослухається чиєїсь думки. Мабуть, тому, що має власну, її не бентежить, що та думка часом не влягається в звичну, прийняту всіма мірку (Ю. Мушкетик);

Помиляється теорія, яка свідчила, буцімто всі українські пісні влягаються в один лад (з газ.).

3. перен. Ставати менш сильним, стихати, припинятися (про явища природи).

Ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський);

М'який лапастий сніг не переставав падати, але вчорашня хуртовина вляглася (І. Микитенко);

Вітер улігся (Григорій Тютюнник);

// Слабшати, зникати (про рух), затихати (про звуки).

Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка);

Стрілянина зовсім уляглася, запала тиша (Яків Баш);

// Проходити, минати (про почуття і т. ін.).

Заспокоюється серце, дівоча туга влягається, – Катерина сміється вже з своїх страхів (Д. Бедзик);

Збудження Сенькове влягалося, рум'янець з обличчя почав сходити (В. Козаченко);

Пристрасті в нас уляглись (І. Франко);

Хай посердиться чоловік, злість перекипить, вляжеться, тоді він сам заговорить (М. Чабанівський);

* Образно. Іщук роздумав бігти до наглядача, доктор Петров теж зупинився на півдорозі і вся буря уляглась (І. Багряний).