умовкнути
УМО́ВКНУТИ див. умовка́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умовкнути — умо́вкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- умовкнути — див. умовкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умовкнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- умовкнути — УМО́ВКНУТИ див. умовка́ти. Словник української мови в 11 томах
- умовкнути — Умовкати, -каю, -єш сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Г. Барв. 154. Навіки милий глас умовк. Котл. Умовк кобзарь сумуючи. Шевч. 51. Словник української мови Грінченка