умовлений

УМО́ВЛЕНИЙ (ВМО́ВЛЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до умо́вити.

І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом час, а з ним був малий хлопець (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// умо́влено, безос. пред.

А от і шлюбний день! Умовлено було не справляти дуже бучного весілля (Леся Українка);

Нарешті все вже обговорено, обмірковано, умовлено (В. Винниченко);

Хлопці зустрілися з Наталею, як і було умовлено, на терасі яхт-клубу (В. Собко).

2. у знач. прикм. Такий, про якого умовилися заздалегідь.

Настав умовлений день першого поцілунку (І. Нечуй-Левицький);

Групу для зустрічі з підпільниками на умовленому місці також було визначено наперед (Ю. Яновський);

Увечері вони зустрілися на умовленому місці (Григорій Тютюнник);

Обидві посестри, Марія й Анна, стрінулися на вмовленім місці (С. Ковалів);

– Заробив! Намалював портрет одного новопризначеного офіцера, а він мені, крім умовленого гонорару, подарував оце й чудову рамку для акварелі (З. Тулуб);

// Відомий, зрозумілий тільки тим, хто умовився; умовний.

Підпустивши їх [жандармів] на 40 кроків, Грицько дав умовлений знак (П. Козланюк);

Коли Андрієві треба було викликати найнижчу камеру, то до нього на умовлений сигнал виклику озивалась тільки ця камера (І. Багряний);

Коли ж посеред ночі пролунав умовлений стук у браму посадницького двору, то Коснятин, –ніби й не спав усі ті ночі, – вмить накинув на себе одіж, сам вибіг у двір, відчинив браму, впустив трьох темних вершників (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

умовлений

Значення в інших словниках