умовність

УМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. умо́вний 1–6.

Хлопець розумів умовність сновидіння, але сприймав присутність великого поета й мислителя природно й без надриву (О. Бердник);

Схематичність і умовність жіночих статуеток та фігурок тварин, деяка стандартність сюжетів та способів виготовлення зображень, що походять з віддалених одне від одного поселень, свідчать про єдність релігійного світогляду трипільських племен (з наук. літ.);

Комедія “Фараони” цікава тим, що елемент умовності, допущений драматургом [О. Коломійцем] у сюжеті, не завадив йому створити цілком життєві характери людей .. села (з наук. літ.);

Глядач завжди бачить на сцені кімнату з трьох стін, бо драматург не може показати, що робиться в тій кімнаті, якщо не піде на цю неминучу умовність (з наук. літ.);

Сила впливу кіно обумовлюється не лише його масовістю, але і його більшою переконливістю порівняно з театром, у якому існує умовність сцени, декорацій (з наук. літ.);

Кращі балетні вистави останніх років, що утверджують яскраву танцювальну образність і узагальнену хореографічну умовність, сприяють дальшому художньому збагаченню славних традицій нашого балету (із журн.).

2. Загальноприйняте правило, норма поведінки, звичай, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана.

Були хвилини, коли вона була близька до того, щоб плюнути на всі умовності світу, на все те, що владно стримувало її дії, прийти до нього, винувато заглянути в очі, одним поглядом сказати: “Не сумуй, усміхнися, я навіки твоя” (Ю. Збанацький);

До таких же умовностей, як походження, титули, посада тощо він [Д. І. Менделєєв] ставився байдуже (з наук.-попул. літ.);

Вони говорили вільно, про все, не обтяжуючи себе ані глибокодумними мовчанками, ані умовностями (Ю. Мушкетик);

“Що за неподоба!” – скаже кожен, побачивши неприхований поцілунок. Заздрощі? Дурна умовність? (В. Підмогильний).