1. Великий тлумачний словник сучасної мови

умовність

умо́вність

-ності, ж.

1》 Властивість за знач. умовний 1-6).

2》 Загальноприйняте правило, норма поведінки, звичай, що склалися традиційно, але доцільність яких не завжди виправдана.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовність — умо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. умовність — [умоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. умовність — УМО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. умо́вний 1–6. Хлопець розумів умовність сновидіння, але сприймав присутність великого поета й мислителя природно й без надриву (О. Словник української мови у 20 томах
  4. умовність — Умо́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. умовність — УМО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. ум́овний 1-6. Схематичність і умовність жіночих статуеток та фігурок тварин, деяка стандартність сюжетів та способів виготовлення зображень, що походять з віддалених одне від одного поселень... Словник української мови в 11 томах