умощений
УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм.
Дієпр. пас. до умости́ти.
В задку з-під брезенту виглядають старанно вмощені.. зелені труби (О. Гончар);
Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Н. Рибак);
Великий казан вмощений посеред подвір'я тітки Веріци між стайнею і дровітнею (з газ.);
// умо́щено, безос. пред.
Все було умощено, Мар'яна стала коло возу [воза], .. задумавшись на годину (С. Васильченко);
На возах вмощено барильця та тикви з водою (О. Гончар);
Цегляна плитка, якою вмощено майдан і на якій було встановлено пам'ятний камінь взимку 2005 року, не витримала (з газ.);
Різнокольоровою плиткою було вмощено тротуар (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умощений — умо́щений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- умощений — (вмощений), -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити. || умощено (вмощено), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умощений — УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до умости́ти. В задку з-під брезента виглядають старанно вмощені.. зелені труби (Гончар, III, 1959, 171); Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах