1. Великий тлумачний словник сучасної мови

умощений

умо́щений

(вмощений), -а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити.

|| умощено (вмощено), безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умощений — умо́щений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. умощений — УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. до умости́ти. В задку з-під брезенту виглядають старанно вмощені.. зелені труби (О. Гончар); Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. умощений — УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до умости́ти. В задку з-під брезента виглядають старанно вмощені.. зелені труби (Гончар, III, 1959, 171); Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах