умощений
УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до умости́ти.
В задку з-під брезента виглядають старанно вмощені.. зелені труби (Гончар, III, 1959, 171);
Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Рибак, Час.., 1960, 356);
// умо́щено, безос. присудк. сл.
Все було умощено, Мар’яна стала коло возу [воза], ..задумавшись на годину (Вас., І, 1959, 290).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умощений — умо́щений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- умощений — УМО́ЩЕНИЙ (ВМО́ЩЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. до умости́ти. В задку з-під брезенту виглядають старанно вмощені.. зелені труби (О. Гончар); Вмощений господарем убогої хатини на печі, Євген вигрівався (Н. Словник української мови у 20 томах
- умощений — (вмощений), -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до умостити. || умощено (вмощено), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови